Важливим представляється не тільки дослідження суті і змісту категорії «інтерес», але і з’ясування того, які саме інтереси, і, зокрема, інтереси суб’єктів підприємництва, підлягають судовому захисту. Слід погодитися з М.І. Матузовим, який указує на неспівпадання інтересу і суб’єктивного права й відзначає, що їх зв’язок полягає в тому, що немає такого суб’єктивного права, яке не переслідувало б ніякого інтересу, але не всякий інтерес опосередкує правом і охороняється законом. Інтереси різноманітніші, ніж суб’єктивні права; не всі з них знаходять захист у праві. Але навіть і інтерес, що захищається законом, не завжди виступає як суб’єктивне право [19, с.214]. Під захистом пропонується розуміти також систему, сукупність заходів і способів захисту. 1) Підліткова злочинність.

вплив якого з перерахованих соціальних явищ на суспільство є однозначно негативним

Неможливість армії бути однаково сильною на всіх напрямах можливої загрози може породити тезу про необхідність створення її такою, яка була б сильнішою за всіх імовірних противників, узятих поодинці. Це практично неможливо, беручи до уваги сусідство з Росією, ресурсний та людський потенціал якої в кілька разів більший за наш, і з Туреччиною, армія та ресурси https://fonddopomoga.org.ua/ якої також більші. Стає реальністю формування ще однієї світової економічної зони – Казахстан, інші країни Центральної Азії, Кавказ та Близький Схід. У посередництві між цим регіоном (а далі, можливо, з Китаєм) і Західною Європою – ще один із шансів України. Але він може бути використаний лише за умов політичної стабільності в Росії й Україні.

Особливості соціологічного знання, рівні його формування

Але цей процес пов’язаний з певними труднощами, що виникли в часи реформування політичної системи. Це, перш за все, подолання системної кризи процесу політичної соціалізації, що потребує необхідних ресурсів – фінансово-економічних, правових, кадрових. По-друге, складним є пошук чинників стабільного розвитку процесу політичної соціалізації.

Охарактеризуйте роль і завдання соціології в реформуванні українського суспільства

Всі статті передбачають санкції тільки для платника податків. Важливим моментом є те, що законодавець передбачив призначення експертизи в обов’язковому порядку як за заявою платника податків, так і за рішенням податкового органу. Таким чином, Податковий кодекс не дає можливості податковому органу відмовити платникові податків у проведенні експертизи за формальними підставами. Значення експертного висновку посилюється тією обставиною, що згідно з Податковим кодексом України експертиза є для посадових осіб податкових органів підставою для висновків за перевіркою платника податків. Вищевикладене свідчить, що особливе значення для платника податків набуває рівень знань і авторитету експерта, що привертається, у тій або іншій області спеціальних знань.

Щодо цього питання існує маса спеціальної літератури, тому ми не будемо заглиблюватися в проблему. Закон України “Про Національний банк України” від 20 травня 1999 р. (ВВР. – 1999. – № 29. – Ст. 238 (зі змінами та доповненнями станом на 10 січня 2002 р.)). Закон України “Про місцеві державні адміністрації” від 9 квітня 1999 р. (ВВР. – 1999. – № 18. – Ст. 774 (зі змінами та доповненнями станом на 6 березня 2004 р.)). Закон України “Про Вищу раду юстиції” від 15 січня 1998 р. (ВВР. – 1998. – № 25. – Ст. 146 (зі змінами та доповненнями станом на 21 травня 2005 р.)).

Головань, даючи визначення поняттю «захист», фактично пише про охорону прав. Зокрема, на його думку, захист прав суб’єктів підприємницької діяльності є введенням в дію системи правових і організаційно-технічних засобів, направлених на забезпечення реалізації прав суб’єктів підприємницької діяльності і недопущенню їх порушень [21, с.31]. Проте з такою точкою зору складно погодитися, оскільки вона фактично не розглядає ситуацію, коли права суб’єкта порушені. У даному випадку мова йде саме про охорону, причому у найбільш вузькому значенні даного поняття, коли охорону розглядають як превентивну діяльність, здійснювану до правопорушення. Більш аргументованою представляється точка зору, згідно якої захист можна розглядати як складову категорії правової охорони [22, с.63], а не ототожнювати їх.

Iнтерактивне навчання