Таким чином, запровадження християнства допомогло поширенню писемності на Русі, наблизило Київ до європейських держав. Складність вивчення культури Київської Русі, особливо її ранніх етапів, пояснюється браком писемних джерел. Античні автори, які https://dvpu.dp.ua/ добре знали Середземномор’я, щонайбільше лише згадували про наших далеких предків, про місцевості і народи, які жили на північ від Дунаю і Чорного моря. Римські історики Пліній Старший і знаменитий Тацит згадали слов’ян, назвавши їх венедами.
— пісні, сказання, билини, прислів’я, приказки, афоризми. Стосовно земель Південної Київщини та Переяславщини. Східної Європи свідчать про обмежений, фрагментарний вплив «варязького чинника», дуже мало речей варязького походження.
За його зразком у Чернігові будується Спаський собор, у Новгороді та Полоцьку – Софійські собори. Ярослав Мудрий споруджує у Києві Золоту браму. Культура Київської Русі є результатом тривалого процесу як внутрішнього розвитку східнослов’янського суспільства, так і зовнішнього впливу світової цивілізації. Позначилися на культурі київської держави прийняття християнства та загальний вплив Візантії. Важливими були також намагання київських князів вийти з-під впливу Константинополя і звернутися до власних культурних особливостей у різних сферах мистецтва.
Часто розміщувався на полі рукописів, хоча є мініатюри і на весь аркуш. Заставка – композиція з орнаменту на початку книги чи розділуІніціал – перша буква тексту. Мистецтво Фреска – картина, написана фарбами на свіжій вологій штукатурці. Мозаїка – зображення або візерунок, зроблений із кольорових скелець – смальти. МАРІЯ-ОРАНТАХристос-ВседержительІкона – живописне зображення Ісуса Христа, Діви Марії, ангелів, святих. Його смерть у 1132 році позначила кінець історичної доби, в якій Київ відігравав роль основного центру руських земель, і поклала початок періодові політичної роздробленості.
В Україні Архітектура Як Вид Будівельного Мистецтва
У ньому висвітлюються події в Київській Русі з 1118 по 1199 рр. 4 Володимир Великий, Ярослав Мудрий і культурний розвиток Київської Русі. Діяльність митрополита Іларіона, як просвітителя, діяча культури.
Скромною Красою, Давно Підтвердили Справедливість Цих Слівце Стосувалося Не
Були Феодосій Печерський, Лука Жидята, Климент Смолятич, Кирило Туровський та інші проповідники й оратори того часу. У Київській Русі був досить високий рівень медичних знань, якими володіли народні цілителі – волхви, знахарі, віщуни. Уже в другій половині XVI століття переважно на західноукраїнських землях з’являються переклади новозавітних книг розмовною українською мовою. Серед них найбільш відомим є Пересопницьке Євангеліє, яке було створене в 1556–1561 роках.
Граючи На Струнних І Духових Дерев’яних Інструментах, Звеселяли Племінних
Його велич створюють 13 бань, що утримуються на 12 масивних кам’яних колонах, поділяючих храм на 5 нав (відділень). Архітектурне багатство, прикрашення колон різьбленими червоними кахлями, а підлоги – різнокольоровими плитами, надавали собору композиційної мальовничості, урочистості, святкового вигляду. Піднесення літератури було безпосередньо пов’язане із розвитком освіти і науки в Київській Русі. Вченість мешканців держави була набутком, викликаним введенням на Русі християнства, адже питання освіти населення взяла на себе саме церква. Саме при монастирях створювалися бібліотеки, перекладацькі та книговиготівничі майстерні.
Князь Київський Володимир Великий, за словами літописців, “почав брати у визначних людей дітей й давати їх у книжну науку”. Перші школи були утворені при кафедральних церквах, вчителями й вихователями ставало освічене духовенство. Основними книгами в школах були богослужебні книги, найчастіше Псалтир. Порядок навчання передбачав спершу освоєння абетки, потім окремих складів, слів, надалі йшло читання прози і поетики, в кінці переходили до вивчення граматики, вчили числа. Однак в математиці не йшли далі чотирьох арифметичних дій, які практично необхідні для лічби.
Відомими були переклади житій Антонія Великого, Федора Студита, Василя Нового, Іоанна Златоуста, Георгія Побідоносця, Олексія – «чоловіка Божого» та ін. У житіях відображено історичні події того періоду, моральні, філософські, естетичні уявлення тогочасного суспільства. Основою тогочасної науки була теологія, що часто мала філософський зміст. У творах висвітлювались не лише думки святих отців Церкви й античної філософії, а й власна народна мудрість. Поруч із цим розвиваються також інші галузі знання – історія, право, природознавство, математика, фізика, хімія, астрономія, географія, медицина. Бібліотека була сховищем богослужебних книг, а також тут зберігалася література зі світової історії, географії, астрономії, філософські та юридичні трактати та різні державні документи.